1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою самою, як Ви. Або - як Ви
хочете. Виховання має допомогти Дитині стати не Вами, а собою.
2. Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви робите для неї. Ви дали своїй дитині життя, як вона може віддячити Вам? Вона дасть життя іншій людині, та - наступній: це і є нескіцнченний закон вдячності .
3. У процесі виховання дитини не зганяйте на дитині свій поганий настрій, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не ставтеся до проблем Вашої дитини зверхньо: для дитини її проблеми не менш тяжкі ніж Вам Ваші.
5. Не принижуйте в процесі виховання.
6. Не мучте Себе, якщо не можете дати щось своїй дитині; мучте, якщо можете і не даєте .
7. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, чого б не хотіли би, щоб інші зробили Вашій. Не забувайте Ваша дитина також слідкує за Вами – і бере приклад як ставитися до оточуючих.
8. Дозвольте дитині " заважати” !
Все, що потрібно це - дозволити дитині брати участь у ваших справах.
9.Будьте ближчі до природи
10. Любіть свою дитину будь-яку: неталановиту, невдачливу, неуважну; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина - це свято, яке поки що з Вами.
Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас.
2. Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви робите для неї. Ви дали своїй дитині життя, як вона може віддячити Вам? Вона дасть життя іншій людині, та - наступній: це і є нескіцнченний закон вдячності .
3. У процесі виховання дитини не зганяйте на дитині свій поганий настрій, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не ставтеся до проблем Вашої дитини зверхньо: для дитини її проблеми не менш тяжкі ніж Вам Ваші.
5. Не принижуйте в процесі виховання.
6. Не мучте Себе, якщо не можете дати щось своїй дитині; мучте, якщо можете і не даєте .
7. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, чого б не хотіли би, щоб інші зробили Вашій. Не забувайте Ваша дитина також слідкує за Вами – і бере приклад як ставитися до оточуючих.
8. Дозвольте дитині " заважати” !
Все, що потрібно це - дозволити дитині брати участь у ваших справах.
9.Будьте ближчі до природи
10. Любіть свою дитину будь-яку: неталановиту, невдачливу, неуважну; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина - це свято, яке поки що з Вами.
Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас.
Для того
щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими Себе.
Це основний постулат виховання дитини!
Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати
хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати
ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба
вказати на помилки, неточності.
Як ставитися до шкільної
оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу
дитину, а не ще більше її пригнічувало?
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте
свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте
про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А
ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи
її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може…
Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в
автомобілі «газ» і натиснути гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий,
педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми
вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо,
як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо
її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й…
вас.
Правило 3: безумовна любов. Ви
любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов,
і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися
до невдач?. . . Вона вас засмучує і… все.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка,
а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати за
одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної
допомоги.
Правило 5: щоб позбавити
дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися
найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте
найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для
самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість
читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: - головне: хваліть
– виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку
глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти
відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: - найважче: оцінка
має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не
тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9: не скупіться на
похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні
оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: означає в морі
помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра
в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно
індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії
повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.
Правило11: ставте перед
дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не
спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.
Правило 12: не рвіть останньої
нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина
повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона
має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше
так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено
інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то
її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку
можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.
Для того щоб правила були
ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а
співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої
досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися –
головного засобу подолання труднощів у навчанні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий